1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

архіваріус

архіваріус чи архівіст?

Хоч слово архіваріус 11-томний Словник української мови не подає як застаріле, проте воно рідковживане. Цю лексему тепер заступає іменник архівіст. Ним називають не тільки власне фахівців архівної справи, що збирають, упорядковують, науково класифікують та зберігають документи, писемні пам’ятки тощо, а й посаду, котру ті люди обіймають.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архіваріус — архіва́ріус іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. архіваріус — АРХІВАРІУС – АРХІВІСТ Архіваріус, -а. Охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву: служити архіваріусом. Архівіст, -а. Фахівець з архівної справи: відомий архівіст. Літературне слововживання
  3. архіваріус — [арх'івар'іус] -са, м. (на) -сов'і/-с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  4. архіваріус — -а, ч. Охоронець архівних матеріалів; співробітник архіву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. архіваріус — АРХІВА́РІУС, а, ч. Хранитель архівних матеріалів; співробітник архіву. [Касьянов:] Мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр під Києвом та просити вас забути про те, як погарячився старий архіваріус (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. архіваріус — архіва́ріус (нім. Archivarius, з лат. archivarius – охоронець архіву) 1. Працівник архіву. 2. заст. Охоронець архівних матеріалів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. архіваріус — АРХІВА́РІУС, а, ч. Охоронець архівних матеріалів; співробітник архіву. [Касьянов:] Мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр під Києвом та просити вас забути про те, як погарячився старий архіваріус (Дмит., Драм. тв., 1958, 158). Словник української мови в 11 томах
  8. архіваріус — рос. архивариус (нім. Archivarius, з латин. archivarius — охоронець архіву) — 1. Працівник архіву. 2. Охоронець архівних матеріалів. Eкономічна енциклопедія