архіваріус

рос. архивариус

(нім. Archivarius, з латин. archivarius — охоронець архіву) — 1. Працівник архіву. 2. Охоронець архівних матеріалів.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. архіваріус — архіваріус чи архівіст? Хоч слово архіваріус 11-томний Словник української мови не подає як застаріле, проте воно рідковживане. Цю лексему тепер заступає іменник архівіст. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. архіваріус — АРХІВА́РІУС, а, ч. Охоронець архівних матеріалів; співробітник архіву. [Касьянов:] Мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр під Києвом та просити вас забути про те, як погарячився старий архіваріус (Дмит., Драм. тв., 1958, 158). Словник української мови в 11 томах
  3. архіваріус — АРХІВАРІУС – АРХІВІСТ Архіваріус, -а. Охоронець архівних матеріалів, співробітник архіву: служити архіваріусом. Архівіст, -а. Фахівець з архівної справи: відомий архівіст. Літературне слововживання
  4. архіваріус — -а, ч. Охоронець архівних матеріалів; співробітник архіву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. архіваріус — [арх'івар'іус] -са, м. (на) -сов'і/-с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  6. архіваріус — архіва́ріус (нім. Archivarius, з лат. archivarius – охоронець архіву) 1. Працівник архіву. 2. заст. Охоронець архівних матеріалів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. архіваріус — архіва́ріус іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  8. архіваріус — АРХІВА́РІУС, а, ч. Хранитель архівних матеріалів; співробітник архіву. [Касьянов:] Мені хотілося потиснути вам руку за блискучий маневр під Києвом та просити вас забути про те, як погарячився старий архіваріус (Л. Словник української мови у 20 томах