1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

батьків

батьків – батьківський

Батьків – присвійний прикметник від іменника батько, тобто такий, що належить батькові. “Кожний батьків докір здавався йому тепер удвічі важчим” (Іван Нечуй-Левицький). Батьків голос, батьків лист, батькові колеги, батькові ордени.

Батьківський – передусім прикметник від слова батьки (батько й мати), належний батькам. Батьківський комітет, батьківські збори, батьківська оселя, батьківський поріг.

Батьківський – прикметник і від батька, коли йдеться про обов’язки, почуття, ставлення до рідних дітей, властиві чоловікам. Батьківська любов, батьківські клопоти. “Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль” (Іван Котляревський).

Лексему батьківський використовують також переносно, щоб передати значення “дбайливий”, “доброзичливий”. “За плечі рукою обняв його (Сергійка) кулеметник і любовно, з батьківською ласкою глянув на хлопця” (Андрій Головко). Поширеним відхиленням від стилістичної норми є використання прикметника батьківський із значенням присвійності. Батьківський (треба: батьків) костюм, батьківські (треба: батькові) вуса. Щоб довести помилковість такого вживання, зробимо мовний експеримент: замінимо слово батько іменами Степан, Олександр. Хіба можна сказати: “Степанівська сорочка” або “Олександрівське пальто”? Українською мовою це звучить неприродно; інша річ – Степанова сорочка, Олександрове пальто.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батьків — БАТЬКІВ – БАТЬКІВСЬКИЙ Батьків, -кова, -кове. Належний батькові; який стосується батька: батьків голос, батьків лист, батькові знайомі. Батьківський. Літературне слововживання
  2. батьків — -ова, -ове. Належний батькові (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. батьків — БА́ТЬКІВ, кова, кове. Належний батькові (у 1 знач.). Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму (Біблія. Пер. І. Огієнка); – Чия ти [дівчина]? – Батькова та материна... Словник української мови у 20 томах
  4. Батьків — Ба́тьків іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  5. батьків — ба́тькова (ба́тьківська) стрі́ха. Рідна домівка, там де хтось народився. Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає в її уяві, й міниться, і грає барвами (М. Коцюбинський); // Родина, родинна опіка. Фразеологічний словник української мови
  6. батьків — Ба́тьків, -кова, -кове; -кові, -вих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. батьків — БА́ТЬКІВ, ова, ове. Належний батькові (в 1 знач.). — Чия ти [дівчина]? —Батькова та материна… (Мирний, І, 1949, 167); І мріє він про батьків дім, про яблуню в саду і про засмучену по нім красуню молоду (Голов., Поезії, 1955, 136). Словник української мови в 11 томах
  8. батьків — Батьків, -кова, -ве Отцовскій, отчій. Батьковії роскошеньки поминулися. Мет. 139. батьків син. Порядочный сынъ порядочнаго отца, любимчикъ отца. Словник української мови Грінченка