будівельник
будівельник – будівник – будівничий
Будівельник – людина, яка має будівельну спеціальність. Колектив будівельників, штаб будівельників. У складних словах, де перша частина означає “об’єкт будівництва чи виробництва”, доречно ставити будівник, будівний, як-от: домобудівник, вагонобудівник, машинобудівник, інженер-будівельник, а не домобудівельник, вагонобудівельник, інженер-будівник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний.
Будівник – узагальнена назва людини, яка бере участь у спорудженні чогось. Це поняття ширше, загальніше, ніж будівельник. Будівники магістрального каналу. Переносно: той, хто створює щось; творець. Входить також до складних слів: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник (а не верстатобудівельник, метробудівельник, мостобудівельник).
Будівничий. Те саме, що будівник, будівельник, а також архітектор. “З губернії приїхав будівничий” (Панас Мирний), “Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий” (Євген Плужник).
Значення в інших словниках
- будівельник — будіве́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- будівельник — [буд'івел'ниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- будівельник — -а, ч. Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будівельник — БУДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві. Я гадаю, що проектно-дослідна експедиція й стане базою штабу будівельників (Іван Ле); Саме на будівельників лягло завдання забезпечити населення об'єктами виробничої і соціальної сфер (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- будівельник — див. Творець Словник синонімів Вусика
- будівельник — БУДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві. Я гадаю, що проектно-дослідна експедиція й стане базою штабу будівельників (Ле, Міжгір’я, 1953, 13). Словник української мови в 11 томах