1. Словник української мови у 20 томах

будівельник

БУДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві.

Я гадаю, що проектно-дослідна експедиція й стане базою штабу будівельників (Іван Ле);

Саме на будівельників лягло завдання забезпечити населення об'єктами виробничої і соціальної сфер (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будівельник — будівельник – будівник – будівничий Будівельник – людина, яка має будівельну спеціальність. Колектив будівельників, штаб будівельників. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. будівельник — будіве́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. будівельник — [буд'івел'ниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  4. будівельник — -а, ч. Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. будівельник — див. Творець Словник синонімів Вусика
  6. будівельник — БУДІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто будує, споруджує що-небудь, працює на будівництві. Я гадаю, що проектно-дослідна експедиція й стане базою штабу будівельників (Ле, Міжгір’я, 1953, 13). Словник української мови в 11 томах