1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

вилуджений

вилуджений – вилужений

Вилуджений. Дієприкметник від вилудити – вкрити полудою: добре вилуджений мідний посуд.

Вилужений. Дієприкметник від вилужити – добути за допомогою певних розчинів, піддати дії лугу: вилужений цукор з буряків; вилужений кварц із залізних кварцитів.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилуджений — ви́луджений дієприкметник від: ви́лудити Орфографічний словник української мови
  2. вилуджений — ВИЛУДЖЕНИЙ – ВИЛУЖЕНИЙ Вилуджений. Дієприкм. від вилудити – вкрити полудою: добре вилуджений мідний посуд. Вилужений. Дієприкм. від вилужити – добути за допомогою певних розчинів, піддати дії лугу: вилужений цукор з буряків, вилужений кварц із залізних кварцитів. Літературне слововживання
  3. вилуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вилудити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вилуджений — ВИ́ЛУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́лудити. Страви з грибів готують в емальованій, алюмінієвій або добре вилудженій посудині (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. вилуджений — ВИ́ЛУДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́лудити. Страви з грибів готують в емальованій, алюмінієвій або добре вилудженій посудині (Укр. страви, 1957, 219). Словник української мови в 11 томах