висновок

1. Висновок – заключення

Висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Прийти до висновку, дійти висновку, практичні висновки.

Часто замість висновок мовці невиправдано вживають віддієслівний іменник заключення. Його, як і слова заключати, нема в українській літературній мові. Неправильно: заключення першого розділу, в заключенні до книжки. Треба: висновки першого розділу, у висновках до книжки тощо. Договір, угоду не заключають, а укладають. І в багатьох інших випадках замість заключати, заключити слід ставити робити висновок, зробити висновок. “З досвіду минулого можна заключити (нормативно: зробити висновок), що до весни маємо готуватися ще взимку” (з газети).

Прикметник заключний, хоч він і потрапив до наших словників, є звичайнісінькою калькою з російського заключительный. Цю лексему потрібно замінювати такими українськими відповідниками, як завершальний, кінцевий, прикінцевий, підсумковий тощо. Наприклад, заключний концерт – завершальний концерт; заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово; заключні заняття – підсумкові заняття.

2. Закінчення, а не заключення

У літературній мові, коли йдеться про кінцеву частину чогось, уживають слово закінчення. “Колосок вирішив ждати закінчення бою, щоб знайти того героя, хто вчинив цей подвиг” (Василь Кучер); “Олімпіада відбулася після закінчення занять у школах” (Леонід Смілянський). У таких випадках інколи помилково використовують штучне слово заключення. Якщо мають на увазі підсумок якоїсь наукової праці, доповіді, слід говорити про висновки. Іменник закінчення (епілог) виступає тоді, коли мовиться про останню частину художнього твору.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висновок — ви́сновок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. висновок — Вку. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок чогось: висновки до книжки, практичні висновки, дійти (прийти) до висновку (неправильно заключення першого розділу, у заключенні до книжки, заключати, заключити замість робити, зробити висновок). Літературне слововживання
  3. висновок — Підсумок <�наслідок, результат> думання, г. конклюзія; (судовий) ухвала, рішення, постанова; (лікарів) діягноза, сов. діягноз. Словник синонімів Караванського
  4. висновок — [висновок] -ноўку, м. (ў) -ноўку, мн. -ноўкие, -ноўк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. висновок — -вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Аудиторський висновок — документ, який містить результати аудиторської перевірки. Експертний висновок — документ, що містить результат проведеної експертизи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. висновок — ВИ́СНОВОК, вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. – Коли місто бомбардують, це значить, що й мене бомбардують .. Словник української мови у 20 томах
  7. висновок — ВИСНОВОК — структурний складник міркування (або умовиводу); висловлення, в якому фіксують нове знання і яке отримують внаслідок його виведення (висновування) за допомогою певних логічних правил з інших висловлень — засновків міркування (див. міркування, умовивід). Філософський енциклопедичний словник
  8. висновок — ВИ́СНОВОК (остаточна думка, логічний підсумок спостережень, міркувань, розгляду фактів), УМОВИ́ВІД рідко; МОРА́ЛЬ (повчальний висновок). Зірким оком помітила перстень на правій руці в Бориса Савовича й одразу ж зробила висновок, що вже він одружений (О. Словник синонімів української мови
  9. висновок — Ви́сновок, -новку; -новки, -вків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. висновок — ВИ́СНОВОК, вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. — Коли місто бомбардують, це значить, що й мене бомбардують.. Словник української мови в 11 томах
  11. висновок — рос. заключение 1. Документ, що містить думку, оцінку експерта, фахівця, комісії, установи з певного питання. В галузі науки, техніки, виробництва В. готується провідною організацією. У тексті... Eкономічна енциклопедія