висновок

ВИ́СНОВОК, вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.

— Коли місто бомбардують, це значить, що й мене бомбардують.. Гомеричний сміх був відповіддю на ці жалібні висновки (Фр., VI, 1951, 155);

Грошові перекази, надписані Пашиною рукою, припинилися, із чого Оксана Сергіївна зробила висновок, що лист її дійшов (Ю. Янов., II, 1954, 68);

Огей нараз збирає докупи викинуті щедрими вустами знайомого слова і приходить до висновку: "Бреше" (Досв., Вибр., 1959, 204);

Мимоволі я знову повертаюсь до батькового листа і ще раз доходжу висновку, що нічого вже мені відповісти йому (Кол., На фронті.., 1959, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висновок — 1. Висновок – заключення Висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Прийти до висновку, дійти висновку, практичні висновки. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. висновок — ви́сновок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. висновок — Вку. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок чогось: висновки до книжки, практичні висновки, дійти (прийти) до висновку (неправильно заключення першого розділу, у заключенні до книжки, заключати, заключити замість робити, зробити висновок). Літературне слововживання
  4. висновок — Підсумок <�наслідок, результат> думання, г. конклюзія; (судовий) ухвала, рішення, постанова; (лікарів) діягноза, сов. діягноз. Словник синонімів Караванського
  5. висновок — [висновок] -ноўку, м. (ў) -ноўку, мн. -ноўкие, -ноўк'іў Орфоепічний словник української мови
  6. висновок — -вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Аудиторський висновок — документ, який містить результати аудиторської перевірки. Експертний висновок — документ, що містить результат проведеної експертизи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. висновок — ВИ́СНОВОК, вку, ч. Остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. – Коли місто бомбардують, це значить, що й мене бомбардують .. Словник української мови у 20 томах
  8. висновок — ВИСНОВОК — структурний складник міркування (або умовиводу); висловлення, в якому фіксують нове знання і яке отримують внаслідок його виведення (висновування) за допомогою певних логічних правил з інших висловлень — засновків міркування (див. міркування, умовивід). Філософський енциклопедичний словник
  9. висновок — ВИ́СНОВОК (остаточна думка, логічний підсумок спостережень, міркувань, розгляду фактів), УМОВИ́ВІД рідко; МОРА́ЛЬ (повчальний висновок). Зірким оком помітила перстень на правій руці в Бориса Савовича й одразу ж зробила висновок, що вже він одружений (О. Словник синонімів української мови
  10. висновок — Ви́сновок, -новку; -новки, -вків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. висновок — рос. заключение 1. Документ, що містить думку, оцінку експерта, фахівця, комісії, установи з певного питання. В галузі науки, техніки, виробництва В. готується провідною організацією. У тексті... Eкономічна енциклопедія