1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

дбати

дбати – піклуватися – турбуватися

Кожен із цих трьох синонімів має певний семантичний відтінок.

Дбати – виявляти старання, турботу, увагу. Дбати про підвищення якості виробів. Без додатка, розмовне: клопотатися. “Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку” (Леся Українка), “Як дбаєш, так і маєш” (прислів’я).

Піклуватися – виявляти особливу турботу про когось, щось, опікуватися (здебільшого йдеться про дітей, старих, хворих). Піклуватися про сина; “Насті спершу трохи чудно було, що про неї так піклуються” (Михайло Коцюбинський).

Турбуватися – непокоїтися, хвилюватися, тривожитися. Як і дієслова дбати, піклуватися, лексема турбуватися вживається переважно зі знахідним відмінком і прийменником про (турбуватися – про кого? що?), рідше з цим же відмінком та прийменником за: “Турбуюсь я не за домівку, тривожусь я не за куток” (Павло Тичина), а ще рідше – з орудним без прийменника.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дбати — дба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дбати — Піклуватися, турбуватися, старатися, клопотатися, мати в своїй опіці кого; (на рушники) готувати <�виготовляти, заготовляти> що; (собі) призбирувати, нагромаджувати, гребти до себе, р. придбавати; (на кого) працювати, заробляти. Словник синонімів Караванського
  3. дбати — [дбатие] дбайу, дбайеиш Орфоепічний словник української мови
  4. дбати — дбаю, дбаєш, недок. 1》 про кого – що, за кого – що, неперех. Виявляти старання, турботу. || без додатка, розм. Клопотатися, піклуватися. 2》 перех., розм. Старанно готувати, виготовляти, заготовляти. Рушники дбати — готуватися заміж. 3》 неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дбати — Дбай за себе, буде з тебе. Пильнуй свого діла. Не дбає, щоб пишно, аби затишно. Не дбає про красу і славу, але спокій і вигоду. Так дбає, як собака за п'ятою ногою. Зовсім не дбає. Хто дбає, той і має. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. дбати — I (примножувати), грабастати (про жадних), гребти, добувати, заготовляти, заробляти, здобувати, множити, набувати, нагендльовувати, надбавати, наживати, намножувати, наношувати, напташувати, настаратися, настягувати, наторговувати, придбавати... Словник синонімів Вусика
  7. дбати — дба́ти (ті́льки) про свою́ шку́ру. Намагатися робити що-небудь лише для себе; піклуватися про власні інтереси. — На кого не глянеш — усяке, мов звіряка, про свою тільки шкуру .. дбає (П. Куліш). (й) на по́дзвін не дба́ти. Фразеологічний словник української мови
  8. дбати — ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. дбати — Дба́ти, дба́ю, дба́єш за і про кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дбати — ДБА́ТИ, дба́ю, дба́єш, недок. 1. про кого — що, за кого — що, неперех. Виявляти старання, турботу. Комуністична партія безустанно дбає про задоволення зростаючих матеріальних і культурних потреб трудящих (П’ятдесят років КПРС, 1953, 24); [Кузь... Словник української мови в 11 томах
  11. дбати — Дбати, дбаю, дбаєш гл. 1) Радѣть, стараться, заботиться. Єв. Л. XII. 11. Ой дбай, мати, дбай, та мене замуж дай. Лавр. 45. Ой, козаки, ви, бідні невольники, кажу я вам: добре дбайте, в городи християнські утікайте. ЗОЮР. І. 213. Словник української мови Грінченка