1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

допоки

Всезагальний, віднайти, допоки – словесні покручі

“Мене дратують слова всезагальний, віднайти, допоки, які звучать по радіо, з екрана, трибун і, що найгірше, зі сторінок літературних творів, газет. Кажуть, що це нібито неологізми – “свіжа кров” мови. На мій погляд, то звичайнісінькі словесні покручі. А що думають про них українські лінгвісти?”

Олександр Пономарів переконаний, що для існування незафіксованої жодним словником кальки всезагальний немає ні підстав, ні потреби.

Святослав Караванський наводить приклад: “Полотно митця прикувало всезагальну увагу”. Чи ж не буде досить тут прикметника загальний: “Полотно митця прикувало загальну увагу”? Нащо розтягати висловлювання: всезагальний довше, ніж загальний. Знову-таки маємо справу з калькуванням: російське всеобщий обертається на всезагальний, зауважує мовознавець. Чудовий стиліст, письменник і педагог Василь Латанський прочитав якось в оповіданні: “Вона віднайшла нарешті дочку”. І був обурений: чому віднайшла, а не просто знайшла? Адже дієслово віднайшла сприймається так, наче жінка вже раніше знаходила дочку, потім загубила, а тепер знайшла ще раз. І як висновок Латанський подає слова, почуті колись із уст сивенької бабусі на його рідній Черкащині: “Таке рече, що ні лізе, ні тече”.

Прислівника і сполучника допоки “Словник української мови” (СУМ) фіксує зі значенням “поки, доки” та ремаркою діалектичне. То, може, й справді нехай виступає як діалектизм у певних текстах, а не надавати йому такої популярності, яку спостерігаємо нині?

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допоки — Поки, як довго, А пок зійти ще сонце мусить, хопта пшеницю здусить. [Звн 190]; Дістоть то: годуйте, допоки малий. [Звн 306]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. допоки — допо́ки 1 прислівник незмінювана словникова одиниця діал. допо́ки 2 сполучник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. допоки — присл., спол. Поки, доки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. допоки — ПО́КИ (до якогось, певного часу), ДО́КИ, ПО́КІЛЬ розм., ПО́ТИ заст., ДОПО́КИ розм., ЗА́КИ діал., ЗА́КИЛЬ діал., ЗА́КИМ діал., НІМ діал. Тікай, Катре, поки не пізно, поки тебе не застукали отут, під вікном, бо тоді поговору буде на все село (В. Словник синонімів української мови
  5. допоки — Допо́ки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. допоки — ДОПО́КИ, присл., спол., діал. Поки, доки. [Князь:] До сіней ніхто із вас [розбійників] Не втиснеться, допоки ми живі! (Фр., IX, 1952, 302); Натискує [вода] плечима на місток, — Допоки ж їй об греблю терти боки! (Вирган, Квіт. Словник української мови в 11 томах
  7. допоки — Допоки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал. Словник української мови Грінченка