1. Словник синонімів української мови

допоки

ПО́КИ (до якогось, певного часу), ДО́КИ, ПО́КІЛЬ розм., ПО́ТИ заст., ДОПО́КИ розм., ЗА́КИ діал., ЗА́КИЛЬ діал., ЗА́КИМ діал., НІМ діал. Тікай, Катре, поки не пізно, поки тебе не застукали отут, під вікном, бо тоді поговору буде на все село (В. Кучер); "Доки грім не гряне — рак не свисне", — цю приказку ніби про нас склали (І. Цюпа); Завзятий як перець, покіль не вийде на герець (прислів'я); Ідеал поти й живе, поки він нерушимий та оспоримий, а як перестане ним бути, то йде до архіву історії (Леся Українка); Я знов до тебе сперся на плече — прийми мої плачі й слова прийми — сім тисяч літ між нами протече, допоки наговоримося ми (В. Коротич); Заки Бронко дійшов до друкарні, кіннотчики поверталися вже назад (Ірина Вільде); Закиль жила на світі моя стара, Оксана, — була з мене користь і сім'ї, і державі (В. Кучер); Козаче, голубче, Соколику мій! Дай білу рученьку, Зо мною постій! Най надивлюся, Слізьми заллюся, Заким з дороги Тебе діждуся! (С. Руданський); З бистротою лані кинулася (Єлена) в хату, і нім Олекса добіг — винесла йому рушницю (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допоки — Поки, як довго, А пок зійти ще сонце мусить, хопта пшеницю здусить. [Звн 190]; Дістоть то: годуйте, допоки малий. [Звн 306]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. допоки — Всезагальний, віднайти, допоки – словесні покручі “Мене дратують слова всезагальний, віднайти, допоки, які звучать по радіо, з екрана, трибун і, що найгірше, зі сторінок літературних творів, газет. Кажуть, що це нібито неологізми – “свіжа кров” мови. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. допоки — допо́ки 1 прислівник незмінювана словникова одиниця діал. допо́ки 2 сполучник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  4. допоки — присл., спол. Поки, доки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. допоки — Допо́ки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. допоки — ДОПО́КИ, присл., спол., діал. Поки, доки. [Князь:] До сіней ніхто із вас [розбійників] Не втиснеться, допоки ми живі! (Фр., IX, 1952, 302); Натискує [вода] плечима на місток, — Допоки ж їй об греблю терти боки! (Вирган, Квіт. Словник української мови в 11 томах
  7. допоки — Допоки нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. І. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал. Словник української мови Грінченка