дійовий

дійовий – діючий

Дійовий – здатний активно діяти; спроможний робити вплив на що-небудь. “З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим” (з журналу).

Дійова особа: а) учасник якоїсь події, справи (“Факти всі перевірені, дійові особи не вигадані” – Юрій Яновський); б) персонажа, героя драматургічного твору також слід називати дійовою особою, а не діючою (“Народ – козацька маса, селянство, міське ремісництво – є активною дійовою особою в опері Костянтина Данькевича” – з журналу). Навпаки, правильним у сучасній літературній мові вважається вислів діюча армія. Тут діючий уживається як означення. Використовувати це слово у складі дієприкметникового звороту не рекомендується: в цьому разі вдаються до описового способу. Наприклад, надають перевагу конструкції речення “Злочинні угруповання, що діють у місті, поділили між собою речові ринки”, а не “Злочинні угруповання, діючі в місті...”

Замість діючий у таких словосполученнях, як діючий прем’єр, діючий правопис, діюча програма, діюче законодавство, тепер у літературній мові вживають чинний прем’єр, чинний правопис, чинна програма, чинне законодавство.

Невже обов’язково дослівно перекладати російською постоянно действующая выставка? По-українськи достатньо сказати або написати постійна виставка.

У значенні “вагомий”, “ефективний”, “результативний” найчастіше виступає слово дійовий. “З турботи про рідних, про найближчих людей і починається дійова доброта людська”; дійовий вплив, дійовий засіб, дійове виховання, дійове знаряддя тощо.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дійовий — дійови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дійовий — ДІЙОВИЙ, ДІЄВИЙ – ДІЮЧИЙ Дійовий, дієвий. Здатний активно діяти, впливати на когось, щось; ефективний, результативний: дійовий (дієвий) вплив, дійовий (дієвий) засіб, дійова особа, дійове (дієве) виховання, дійове (дієве) знаряддя. Пох.: дієвість, дієво. Літературне слововживання
  3. дійовий — (засіб) ефективний, результативний; (- співпрацю) плідний, плодотворний; (чинник) активний. Словник синонімів Караванського
  4. дійовий — [д'ійовий] м. (на) -вому/-йоув'ім, мн. -йоув'і Орфоепічний словник української мови
  5. дійовий — -а, -е і дієвий, -а, -е. Здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь. Дієві заходи. Дійова особа — а) учасник якої-небудь події, справи; б) персонаж, герой драматичного твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дійовий — див. активний; чинний Словник синонімів Вусика
  7. дійовий — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев. Словник синонімів української мови
  8. дійовий — Дійови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дійовий — ДІЙОВИ́Й, а́, е́. Здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь. З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим (Укр. іст. ж., 2, 1960, 50); Партія розглядає інспекції народного контролю як дійове.. Словник української мови в 11 томах