задума

задум і задума – одне і те саме чи ні?

Це різні іменники, яких не можна взаємозамінювати.

Задум – план дій, намір, основна ідея твору. Задума – заглиблення в думки, роздуми. “Скачуть хвилі по каменях та навівають тиху задуму” (Іван Нечуй-Левицький).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задума — заду́ма іменник жіночого роду стан того, хто заглибився в думки, роздуми Орфографічний словник української мови
  2. задума — Задуманість, задумливість, замисленість, ФР. роздуми, с. забуття. Словник синонімів Караванського
  3. задума — -и, ж. Стан того, хто заглибився в думки, роздуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задума — ЗАДУ́МА, и, ж. Стан того, хто заглибився в думки, роздуми. Скачуть хвилі по каменях та навівають тиху задуму… (Н.-Лев., II, 1956, 391); З карих, трохи посоловілих очей визирали неспокій та задума, наче вона [Мотря] загубила моральну рівновагу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. задума — Задума, -ми ж. Задумчивость. Гадюк хотів піймати на її лиці хоч крапельку задуми, хоч крапельку того смутку. Левиц. Пов. 298. Словник української мови Грінченка