1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

замісник

Нерідко сплутують слова замісник і заступник. Замісник тимчасово виконує чиїсь обов’язки. Торік у школі працювали два вчителі-замісники. Заступник – офіційна особа, яка постійно відає певними ділянками роботи, одночасно працюючи з начальником (керівником), а коли той відсутній, наприклад, пішов у відпустку, то заступає його. Заступник директора комбінату.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замісник — замісни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. замісник — -а, ч. Те саме, що заступник 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замісник — Заступник Словник чужослів Павло Штепа
  4. замісник — ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов'язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Словник синонімів української мови
  5. замісник — Замі́сни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. замісник — ЗАМІСНИ́К, а, ч. Те саме, що засту́пник 1, 2. Біляєв перебирав у пам’яті всіх членів партії, намагаючись обрати когось з них своїм замісником (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 177). Словник української мови в 11 томах