заорганізованість

Це слово не нове в українській мові. Але сфера його вживання раніше була обмежена офіційно-канцелярським побутом. Тому загальномовні словники не подають цього іменника. Та останнім часом явище заорганізованості набуло куди більшого, ніж досі, поширення. Через засоби масової комунікації – пресу, радіо, телебачення – відома назва прийшла і прижилася в публіцистичному, діловому мовленні.

Що ж таке заорганізованість? Це надмірна, дріб’язкова опіка: комусь не довіряють діяти, не впевнені в чиїсь спроможності й заздалегідь заготовляють сценарій поведінки. Заорганізованість – це спущені “згори” інструкції, розробки, які сковують ініціативу, гасять творчій вогник, заважають по-своєму підійти до виконання певної роботи. Людина, яка звикла чинити тільки за наперед складеним планом, розгубиться при зміні обстановки, буде безпорадною, не здатною зорієнтуватися в новій ситуації. У громадській роботі заорганізованість породжує одноманітність, нудьгу. Заорганізований захід не проводять, а відбувають. Доки існує в житті негативне явище, виконує свою функцію в мові й слово заорганізованість.