1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

збитковий

збитковий – збиточний

Ці прикметники також семантично відмінні.

Збитковий – який завдає матеріальних втрат; невигідний. Збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. Збиточний (збитошний) – здатний на прикрі вчинки; пустотливий; що виражає лукавство. “Все, що довго носив у серці на зарозумілого, збитошного сусіда, повалило зараз у нього наверх” (Володимир Бабляк), “Сміявся, як збиточне дитя з-під маминого подола” (Роман Іваничук).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитковий — збитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збитковий — ЗБИТКОВИЙ – ЗБИТОЧНИЙ, ЗБИТОШНИЙ Збитковий. Який завдає матеріальних втрат; невигідний: збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. Збиточний, збитошний, розм. Літературне слововживання
  3. збитковий — -а, -е. Який завдає матеріальних втрат; невигідний; прот. прибутковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збитковий — НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови
  5. збитковий — ЗБИТКО́ВИЙ, а, е. Який завдає матеріальних втрат; невигідний; протилежне прибутковий. Всю дорогу Федір Сидорович розпитував про колгосп: який урожай, скільки накосили сіна, які культури прибуткові колгоспу, а які збиткові для господарства (Мушк. Словник української мови в 11 томах