1. Словник української мови в 11 томах

збитковий

ЗБИТКО́ВИЙ, а, е. Який завдає матеріальних втрат; невигідний; протилежне прибутковий.

Всю дорогу Федір Сидорович розпитував про колгосп: який урожай, скільки накосили сіна, які культури прибуткові колгоспу, а які збиткові для господарства (Мушк., Чорний хліб, 1960, 93);

Ми не можемо на догоду окремим людям дозволяти, щоб господарство працювало погано, було збитковим для держави (Рад. Укр., 28.III 1957, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитковий — збитковий – збиточний Ці прикметники також семантично відмінні. Збитковий – який завдає матеріальних втрат; невигідний. Збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. збитковий — збитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. збитковий — ЗБИТКОВИЙ – ЗБИТОЧНИЙ, ЗБИТОШНИЙ Збитковий. Який завдає матеріальних втрат; невигідний: збиткове господарство, збиткове виробництво, збиткове підприємство, збиткове видання. Збиточний, збитошний, розм. Літературне слововживання
  4. збитковий — -а, -е. Який завдає матеріальних втрат; невигідний; прот. прибутковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. збитковий — НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ... Словник синонімів української мови