здаватися

1. Коли виглядати, а коли мати вигляд?

Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).

2. Вид – вигляд

Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: “Які види на врожай?” А хіба не краще: “Який буде врожай?” Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.

Лексема вид означає насамперед “лице”: “Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду” (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: “Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду” (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. “Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути” (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. “Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду” (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.

Російському вид у розумінні “сорт, варіант” у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні “пейзаж, ландшафт” – краєвид (“Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид” – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.

Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здаватися — здава́тися 1 дієслово недоконаного виду визнавати себе переможеним; покладатися; посилатися здава́тися 2 дієслово недоконаного виду уявлятися Орфографічний словник української мови
  2. здаватися — 1. (кому) складати зброю, піддаватися, схиляти чоло перед ким; (на милість) покладатися, (на джерела) покликатися, посилатися; док. ЗДАТИСЯ, придатися, згодитися, пригодитися, стати в пригоді, знадобитися; 2. (великим) видаватися; (кому) уявлятися, увижатися, примарюватися. Словник синонімів Караванського
  3. здаватися — див. бачитися; коритися; панікувати Словник синонімів Вусика
  4. здаватися — [здаватиес'а] здайус'а, здайес':а, здайец':а, здайеимос'а, здайеитес'а, здайуц':а Орфоепічний словник української мови
  5. здаватися — I здаюся, здаєшся, недок., здатися, здамся, здасися, док. 1》 Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким-, чим-небудь і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. здаватися — здава́тися / зда́тися на сло́во чиє, яке. Погоджуватися з чимсь, слухати чиєї-небудь поради, піддаватися на що-небудь. — Отсе зять, а то дочка... Розсудіть їх, як ваша ласка, по правді... Я вже здаюся на ваше слово, як розсудите, так і буде... (М. Фразеологічний словник української мови
  7. здаватися — I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О. Словник синонімів української мови
  8. здаватися — ЗДАВА́ТИСЯ¹, здаю́ся, здає́шся, недок., ЗДА́ТИСЯ, зда́мся, здаси́ся, док. 1. Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). Якщо ворог не здається — його знищують (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах