комунікативний

Яка відмінність між близькозвучними прикметниками комунікативний і комунікаційний, конструктивний і конструкційний?

Комунікативний – той, що стосується спілкування за допомогою мови. Комунікативний засіб.

Комунікаційний – той, що стосується шляхів сполучення, ліній зв’язку. Комунікаційні шляхи.

Конструктивний – 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням. Конструктивна схема. Конструктивна деталь. 2. Який може стати умовою для подальшої роботи, творчий. Конструктивний підхід. Конструктивна розмова.

Конструкційний – придатний для конструкцій, споруд, будівель або їхніх частин. Конструкційні матеріали.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комунікативний — комунікати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. комунікативний — [комун'ікатиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. комунікативний — -а, -е. 1》 лінгв. Прикм. до комунікація 2). 2》 Прикм. до камунікативність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комунікативний — КОМУНІКАТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до комунікації як засобу спілкування, інформації. Роми [цигани] народ комунікативний (С. Жадан); З комунікативною функцією мовлення тісно зв'язані функції вираження й впливу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. комунікативний — комунікати́вний (лат. communicativus) 1. мовозн. Той, що належить до комунікації; ¤ к-а функція мови – роль мови як засобу спілкування між людьми, народами. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. комунікативний — КОМУНІКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до комуніка́ція 2. З комунікативною функцією [мовлення] тісно зв’язані функції вираження й впливу (Рад. психол. наука.., 1958, 230). Словник української мови в 11 томах
  7. комунікативний — рос. коммуникативный схильний, здатний до комунікації (спілкування), налагодження контактів і зв'язків, тобто комунікабельний. Eкономічна енциклопедія