1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

культовий

культовий – культівський

Мовознавці давно звернули увагу на існування паронімів – слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням. Така подібність часом спричинює семантично неприпустиме вживання їх одне замість одного, що веде до затемнення змісту висловлювання.

Розгляньмо деякі з цих лексем.

Культовий – пов’язаний з культом – релігійною обрядовістю. Культова споруда, культовий спів, предмети культового призначення.

Культівський – що має стосунок до культу особи. Культівське минуле, культівська атмосфера, культівська ідеологія, культівські перекручення.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. культовий — ку́льтовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. культовий — КУЛЬТОВИЙ – КУЛЬТІВСЬКИЙ Культовий. Пов’язаний з культом –- релігійною обрядовістю: культова споруда, культовий спів, культова музика, предмети культового призначення. Культівський. Літературне слововживання
  3. культовий — [кул'товией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. культовий — -а, -е. Стос. до культу (у 1 знач.). Культові групи — об'єднання людей із суворою внутрішньою ієрархією і підкоренням лідеру, які практикують "вчення", містять ритуали, що зазвичай суперечать соціально ухваленим нормам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. культовий — КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е. 1. Стос. до культу (у 1 знач.). Дискусії з релігійних питань точилися не тільки в культовому середовищі, а захоплювали ширші кола (Валерій Шевчук); Успенська церква, .. Словник української мови у 20 томах
  6. культовий — КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е. Стос. до культу (у 1 знач.). На території лаври протягом сотень років було зведено понад 80 різних кам’яних культових і цивільних споруд (Наука.., 7, 1957, 20). Словник української мови в 11 томах