культовий

КУ́ЛЬТОВИЙ, а, е.

1. Стос. до культу (у 1 знач.).

Дискусії з релігійних питань точилися не тільки в культовому середовищі, а захоплювали ширші кола (Валерій Шевчук);

Успенська церква, .. як і, напевно, ще з десяток усіляких культових споруд, виявилися позбавленими своїх верхніх частин – ні, не тільки хрестів, але й веж та куполів (Ю. Андрухович);

На території лаври протягом сотень років було зведено понад 80 різних кам'яних культових і цивільних споруд (з наук.-попул. літ.);

Культова практика православ'я вирізняється багатством ритуальних дійств (із журн.).

2. розм. Який користується загальною увагою, викликає загальний інтерес; модний.

Останній [Яків Щоголів] через багато років дізнався, що деякі його романси поклав на музику культовий Глінка (С. Процюк);

Пiд музику цiєї культової рок-групи 70-х усе в їх поколiннi ставалося вперше: поцiлунки, екзамени, дискотеки, посиденьки у гуртожитку, першi кохання по-дорослому, першi розлучення (Г. Вдовиченко);

Справді модні (чи культові, якщо хочете) естрадні групи поєднують сучасний звук і непогані тексти з особливою особистою, людською чарівливістю своїх учасників (з газ.).