1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

кінець кінцем

кінець кінцем – врешті-решт, зрештою

Сполучення, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує щось, висловлене раніше. “Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину” (Андрій Гудима). Замінювати ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку не рекомендується.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінець кінцем — КІНЕЦЬ КІНЦЕМ, ВРЕШТІ-РЕШТ (УРЕШТІ-РЕШТ) Вставні слова, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше. Зі злості навіть обізвав себе злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину (А. Літературне слововживання