кінець кінцем

КІНЕЦЬ КІНЦЕМ, ВРЕШТІ-РЕШТ (УРЕШТІ-РЕШТ)

Вставні слова, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше. Зі злості навіть обізвав себе злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину (А.Гудима); [Ройс:] Я дуже радий, що зможу з вами врешті-решт одверто домовитись (І.Муратов).

Заміняти ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку (підсумку) тощо не слід.

Пор. також зрештою, врешті.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінець кінцем — кінець кінцем – врешті-решт, зрештою Сполучення, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує щось, висловлене раніше. “Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину” (Андрій Гудима). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»