1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

наполегливий

Коли треба ставити наполегливий, а коли – настирливий?

В українській мові у розумінні “твердий, непохитний у досягненні мети” вживають прикметники наполегливий, упертий. – “Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш” (Олесь Донченко). У такому значенні виступає й слово настійливий, пов’язане з характеристикою особи чи її дій. “Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою” (Олесь Гончар).

Лексема настирливий передає зміст “нав’язливий, надокучливий, набридливий”. “Дід-сторож увесь день ганяє настирливе вороння” (Олександр Копиленко), “Антон Іванович уже крізь сон почув настирливий стук у шибку” (Михайло Стельмах). Поширена стилістична помилка полягає в тому, що це слово, яке звичайно має негативне забарвлення, неправомірно вживають у позитивному плані. “Вона була активна, наполеглива, настирлива”.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполегливий — (стійкий при здійсненні своєї мети) настійливий, настирливий, підсил.: завзятий, упертий. Словник синонімів Полюги
  2. наполегливий — наполе́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. наполегливий — Настирливий, завзятий, упертий, настирний, напосідливий, с. невідступний, сов. напористий, о. не з клоччя; (вивчати науки) посидющий. Словник синонімів Караванського
  4. наполегливий — див. активний Словник синонімів Вусика
  5. наполегливий — [наполеглиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. наполегливий — -а, -е. 1》 Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. 2》 Який виражає, містить завзяття, стійкість, непохитність. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. наполегливий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. – Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш... (О. Словник української мови у 20 томах
  8. наполегливий — ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙ розм., ЗАПИСНИ́Й розм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙ розм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙ діал., ЗАХЛА́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови
  9. наполегливий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. — Я знаю, ти — впертий… Наполегливий. Що задумав — не відступиш… (Донч. Словник української мови в 11 томах