1. Словник української мови в 11 томах

наполегливий

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ, а, е.

1. Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети.

— Я знаю, ти — впертий… Наполегливий. Що задумав — не відступиш… (Донч., V, 1957, 477);

Семен Ларивонович — ентузіаст механізації, а Мишуня вважався за його здібного й наполегливого учня (Ю. Янов., II, 1954, 130).

2. Який виражає, містить у собі завзяття, стійкість, непохитність.

Дорош добре знав, що наполегливою вимогою від зама нічого добитися не вдасться (Тют., Вир, 1964, 147);

// Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності.

Здати роботу недбалу або недороблену він не міг — це означало 6 самому закреслити всю наукову цінність дворічної наполегливої праці (Тулуб, В степу.., 1964, 431);

Трудящі нашої великої Батьківщини розгортають наполегливу боротьбу за якнайшвидше перетворення в життя історичних накреслень Програми партії (Літ. газ., 26.XII 1961, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполегливий — (стійкий при здійсненні своєї мети) настійливий, настирливий, підсил.: завзятий, упертий. Словник синонімів Полюги
  2. наполегливий — Коли треба ставити наполегливий, а коли – настирливий? В українській мові у розумінні “твердий, непохитний у досягненні мети” вживають прикметники наполегливий, упертий. – “Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш” (Олесь Донченко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. наполегливий — наполе́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. наполегливий — Настирливий, завзятий, упертий, настирний, напосідливий, с. невідступний, сов. напористий, о. не з клоччя; (вивчати науки) посидющий. Словник синонімів Караванського
  5. наполегливий — див. активний Словник синонімів Вусика
  6. наполегливий — [наполеглиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  7. наполегливий — -а, -е. 1》 Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. 2》 Який виражає, містить завзяття, стійкість, непохитність. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. наполегливий — НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. – Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш... (О. Словник української мови у 20 томах
  9. наполегливий — ЗАВЗЯ́ТИЙ (який із захопленням, пристрастю віддається якійсь справі), ЗАПАЛЬНИ́Й, ЗАПЕ́КЛИЙ, ПАЛКИ́Й, ПРИ́СТРАСНИЙ, ХВА́ЦЬКИЙ розм., ЩИ́РИЙ, ПРИСЯ́ЖНИЙ розм., ЗАПИСНИ́Й розм. рідко, ЗАЯ́ДЛИЙ розм. рідко, ЗАГОРІ́ЛИЙ діал., ЗАХЛА́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови