1. Словник української мови в 11 томах

напоказ

НАПОКА́З, присл. Щоб побачили, звернули увагу, оглянули інші; для створення враження.

Кайдашиха виставила навмисне напоказ громаді жовті нові сап’янці (Н.-Лев., II, 1956, 316);

Дами охали та пищали, кривлячи уста та виставляючи напоказ, які-то вони чулі та м’якого серця (Фр., V, 1951, 264);

Я нишком оглянув стіни. Сільській хаті властиво виставляти напоказ своє сімейство. Але тут не було жодної фотокартки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 17);

*У порівн. В селі Іван Січкар зупинявся біля дворів своїх родичів, як напоказ, таскав поперед себе сулію (Стельмах, II, 1962, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напоказ — напока́з прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. напоказ — присл. Щоб побачили, звернули увагу, оглянули інші; для створення враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напоказ — НАПОКА́З, присл. Щоб побачили, звернули увагу, оглянули інші; для створення враження. Вдень і вночі сідлалось дві третини [коней], Не для війни, а просто напоказ (А. Кримський); Мудрість – річ не напоказ. Словник української мови у 20 томах