1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

нездужати

нездужати і не здужати

Чи мають семантичну відмінність дієслова нездужати і не здужати?

Це однозначно: мають.

Нездужати – хворіти. “Нездужає Катерина, ледве-ледве дише” (Тарас Шевченко).

Не здужати – бути нездатним щось зробити; не змогти. “Не здужав вчасно виконати ваше прохання” (з листа).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездужати — незду́жати дієслово недоконаного виду хворіти Орфографічний словник української мови
  2. нездужати — НЕЗДУЖАТИ – НЕ ЗДУЖАТИ Нездужати, недок. Бути хворим; хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т.Шевченко); [Марфуша:] Яке в тебе гаряче лице і руки. Може, нездужаєш? (М.Кропивницький). Не здужати, недок. і док. Літературне слововживання
  3. нездужати — Хворіти, хорувати, слабувати, кволитися, кволіти, р. недугувати. Словник синонімів Караванського
  4. нездужати — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  5. нездужати — -аю, -аєш, недок. Бути хворим, хворіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нездужати — НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок., на що і без дод. Бути хворим, недужим, хворіти, слабувати. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т. Шевченко); – У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, – вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  7. нездужати — ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал. Словник синонімів української мови
  8. нездужати — Незду́жати, -жаю, -жаєш (хво́ріти), але не зду́жати (не могти́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нездужати — НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок. Бути хворим, хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише… (Шевч., І, 1963, 23); — У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, — вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Тют., Вир, 1964, 319). Словник української мови в 11 томах
  10. нездужати — Нездужати, -жаю, -єш гл. 1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72. 2) Быть больнымъ, болѣть, хворать. Словник української мови Грінченка