1. Словник синонімів української мови

нездужати

ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал.; СТРАЖДА́ТИ на що, чим (довго; мати певну хворобу); ЛЕЖА́ТИ, ВАЛЯ́ТИСЯ розм. (не вставати з постелі через хворобу); НЕДОМАГА́ТИ, КВО́ЛИТИСЯ розм., КВОЛІ́ТИ розм. (почувати себе слабим, недужим); ХИРІ́ТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ (довго, виснажуючись, худнучи). Щось із печінкою в неї, здавна хворіє, сьогодні мала приступ (Є. Гуцало); Він тоді нездужав, але на зустріч з нами все-таки прийшов (А. Шиян); — Яке здоров'я?.. — одказував він стиха та зглуха. Гибію. Слабую дуже на голову й на очі (Марко Вовчок); (Гарасим:) Що ж ти, недугував на очі, чи що? (Кобзар:) Недугував (Панас Мирний); Пріська й каже: — Не так він недужав, щоб йому животіти (Г. Квітка-Основ'яненко); Пошесть пішла по всіх казармах. Люди не переставали слабіть і вмирати (І. Нечуй-Левицький); Яків усе хорів (Марко Вовчок); По морі ми плили без злих пригод, Лиш хворував погано весь народ (І. Франко); Янас занедужав. Він і раніше хорував, але ходив, а ось від того часу, як вночі заливала його кров, він вже не підводився з ліжка (Мирослав Ірчан); Більшість старих китів страждають атеросклерозом (з газети); У коваля жінка розбита паралічем лежить от уже більше року (А. Головко); — А як лежала у нас, як та колода, три тижні валялася... хто за тобою ходив? (Панас Мирний); Вона була вже не молода.. — очі вже недомагали (Н. Кобринська); З місяць у лікарні пролежав (дід) та й тепер кволиться (Б. Грінченко); — Солоха, правда, довго-довго кволіла, боліла, та таки вичуняла (Панас Мирний); Здоров'я своє звела, хирію (Ганна Барвінок); Занедужала Хведорова жінка, чахла-чахла та і вмерла (О. Стороженко); Чевріє дитина (Словник Б. Грінченка). — Пор. незду́жатися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездужати — нездужати і не здужати Чи мають семантичну відмінність дієслова нездужати і не здужати? Це однозначно: мають. Нездужати – хворіти. “Нездужає Катерина, ледве-ледве дише” (Тарас Шевченко). Не здужати – бути нездатним щось зробити; не змогти. “Не здужав вчасно виконати ваше прохання” (з листа). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. нездужати — незду́жати дієслово недоконаного виду хворіти Орфографічний словник української мови
  3. нездужати — НЕЗДУЖАТИ – НЕ ЗДУЖАТИ Нездужати, недок. Бути хворим; хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т.Шевченко); [Марфуша:] Яке в тебе гаряче лице і руки. Може, нездужаєш? (М.Кропивницький). Не здужати, недок. і док. Літературне слововживання
  4. нездужати — Хворіти, хорувати, слабувати, кволитися, кволіти, р. недугувати. Словник синонімів Караванського
  5. нездужати — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  6. нездужати — -аю, -аєш, недок. Бути хворим, хворіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. нездужати — НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок., на що і без дод. Бути хворим, недужим, хворіти, слабувати. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т. Шевченко); – У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, – вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  8. нездужати — Незду́жати, -жаю, -жаєш (хво́ріти), але не зду́жати (не могти́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нездужати — НЕЗДУ́ЖАТИ, аю, аєш, недок. Бути хворим, хворіти. Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише… (Шевч., І, 1963, 23); — У вас жар, товаришу лейтенант. Ви нездужаєте, — вгамовував Чохов, вкладаючи Дороша на траву (Тют., Вир, 1964, 319). Словник української мови в 11 томах
  10. нездужати — Нездужати, -жаю, -єш гл. 1) Не имѣть силъ, быть не въ силахъ. Конфедерат п'яний нездужа встать. Шевч. 140. Четвертинський нездужав більш бороться з своїм коханням. Стор. МПр. 72. 2) Быть больнымъ, болѣть, хворать. Словник української мови Грінченка