нездужалий

ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О. Гончар); Малий і хворий я лежав, Пригрітий теплою рукою моєї матері (Я. Щоголів); (Лікар:) Що се ви, панночко, такі сьогодні якісь знервовані, може, нездорові? (Леся Українка); Він лежить недужий у хаті один (І. Цюпа); — Я була тоді троха слаба... В мене, бачте, мігрень (І. Нечуй-Левицький); Марін.. Не плакав, не корився, не зітхав, Стояв мов труп або смертельно хорий (І. Франко); "Проскуру спекти можна, на часточку подати попові о здравії болящої Горпини" (О. Донченко); Співав (О. Вересай) — похилий, нездужалий, Співав і серцем молодів (М. Рильський); Яковові трохи покращало; зате мати така трудна (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездужалий — нездужа́лий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. нездужалий — див. слабий Словник синонімів Вусика
  3. нездужалий — -а, -е, рідко. 1》 Який нездужає; хворий. 2》 Який не має фізичних сил, міцного здоров'я; кволий, безсилий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нездужалий — НЕЗДУЖА́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Який нездужає; хворий, недужий, слабий. Хата. Мати нездужала. Хліб зацвілий на столі (М. Рильський). 2. Який не має фізичних сил, міцного здоров'я; кволий, безсилий. Словник української мови у 20 томах
  5. нездужалий — НЕЗДУЖА́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Який нездужає; хворий. Хата. Мати нездужала. Хліб зацвілий на столі (Рильський, Поеми, 1957, 286). 2. Який не має фізичних сил, міцного здоров’я; кволий, безсилий. Словник української мови в 11 томах