немов

Розкажіть про вживання лексеми немов.

1. Сполучник порівняльний. Використовується для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень (синоніми наче, начеб, начебто, неначе, мов, немовби, ніби). “Там, у степу, схрестилися дороги, немов у серці дикому мечі” (Василь Симоненко).

2. Сполучник з’ясувальний. “Здавалось, немов хтось відчинив двері”.

3. Частка. “Вона того вечора немов віджила і стала такою веселою” (Ольга Кобилянська). Кома перед немов ставиться, якщо це слово виступає сполучником. І не ставиться, якщо воно є часткою.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немов — немо́в сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. немов — див. МОВ. Словник синонімів Караванського
  3. немов — див. наче; схожий Словник синонімів Вусика
  4. немов — 1》 спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, неначе, ніби, мов. 2》 спол. з'ясувальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. немов — НЕМО́В¹, спол. 1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень; наче, неначе, ніби, мов. Хлопці билися із собою, немов півні (Марко Вовчок); Кострубаті й присадкуваті верби .. Словник української мови у 20 томах
  6. немов — як (мов, ні́би і т. ін.) гро́мом вра́жений. Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіваним. — Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити...— Тобто як? — Без очей зостався... Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  7. немов — НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал. Словник синонімів української мови
  8. немов — Немо́в, присл.; немо́в би, немо́в же, немо́в то; немо́в би то Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. немов — НЕМО́В. 1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, неначе, ніби, мов. Хлопці билися із собою, немов півні (Вовчок, І, 1955, 348); Кострубаті й присадкуваті верби.. Словник української мови в 11 томах
  10. немов — Немов нар. Словно, будто, точно. Немов би дав Бог. Ном. № 7522. Словник української мови Грінченка