1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

необхідний

необхідний – потрібний

Прикметника необхідний і його похідних – прислівника необхідно та іменника необхідність годі знайти у творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це штучні слова, “ковані”, як казали раніше. Тим часом вони поширилися не тільки в нашій публіцистиці, а й у художній літературі, наголошував Борис Антоненко-Давидович. Наприклад: “Необхідною умовою успішного навчання є дисципліна”; “Ці правила необхідно пам’ятати завжди”; “У цьому нема ніякої необхідності”. Чи є в таких словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських необходимый, необходимо, необходимость? Звернімося до класики: “Розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі” (Леся Українка); “Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі й рушниці боронити своє” (Зінаїда Тулуб). Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний та прислівників потрібно, треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж: “Конче треба було довідатися, що тут сталось” (Василь Козаченко), “Позич макітри – аж-аж-аж треба!” (з живих уст). Або до самого іменника долучити означення гостра, конечна (доконечна), нагальна. “Дементій відчув гостру потребу щиро поговорити з Прищепою” (Сергій Воскрекасенко), “Дмитро відчув нагальну потребу побути на самоті” (Натан Рибак).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необхідний — необхі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. необхідний — <�конче> потрібний; ФІЛ. закономірний, невипадковий; ім. НЕОБХІДНІСТЬ, див. ПОТРЕБА; пр. НЕОБХІДНО, потрібно, ТРЕБА. Словник синонімів Караванського
  3. необхідний — Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба Прикметника необхідний і похідних ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. необхідний — -а, -е. 1》 Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2》 у знач. ім. необхідне, -ного, с. Те, що обов'язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3》 філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхідне, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. необхідний — Конечний, доконечний, неухильний, потрібний, безумовний, обов'язковий Словник чужослів Павло Штепа
  6. необхідний — НЕОБХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. – Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього – це, по суті, страх за саму себе (А. Головко). 2. у знач. ім. необхі́дне, ного... Словник української мови у 20 томах
  7. необхідний — ПОТРІ́БНИЙ (ПОТРІ́БЕН) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), НЕОБХІ́ДНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ підсил., НЕОДМІ́ННИЙ підсил., НЕМИНУ́ЧИЙ підсил., ТРІ́БНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  8. необхідний — Необхі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. необхідний — НЕОБХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. — Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього — це, по суті, страх за саму себе (Головко, II, 1957, 587)... Словник української мови в 11 томах