1. Словник синонімів української мови

необхідний

ПОТРІ́БНИЙ (ПОТРІ́БЕН) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), НЕОБХІ́ДНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ підсил., НЕОДМІ́ННИЙ підсил., НЕМИНУ́ЧИЙ підсил., ТРІ́БНИЙ діал. Водячи паровоз, Мармура вчив свого помічника підтримувати у котлі потрібний тиск пари (С. Чорнобривець); Зважте і скажіть мені: хто кому потрібен більше — королі поетам чи поети королям? (Ю. Андрухович); В саду стояла присадкувата комора, ..де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути — увесь необхідний садовий реманент (О. Донченко); Сприймання минулого — доконечна умова розквіту мистецтва й літератури в сучасному і дальшого зростання їх у майбутньому (М. Рильський); Будівництво, я знаю, не є самоціль; Це засіб законний, твердий, неодмінний Для того, щоб вималювати тиском зусиль Небачений образ нової людини (Є. Фомін); Жаль мені, що треба жить на чужині, але ж трудно інакше набрати сили для неминучого кровопускання (Леся Українка); Ще мені самому ця книжка трібна (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необхідний — необхідний – потрібний Прикметника необхідний і його похідних – прислівника необхідно та іменника необхідність годі знайти у творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це штучні слова, “ковані”, як казали раніше. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. необхідний — необхі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. необхідний — <�конче> потрібний; ФІЛ. закономірний, невипадковий; ім. НЕОБХІДНІСТЬ, див. ПОТРЕБА; пр. НЕОБХІДНО, потрібно, ТРЕБА. Словник синонімів Караванського
  4. необхідний — Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба Прикметника необхідний і похідних ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. необхідний — -а, -е. 1》 Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2》 у знач. ім. необхідне, -ного, с. Те, що обов'язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3》 філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхідне, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. необхідний — Конечний, доконечний, неухильний, потрібний, безумовний, обов'язковий Словник чужослів Павло Штепа
  7. необхідний — НЕОБХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. – Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього – це, по суті, страх за саму себе (А. Головко). 2. у знач. ім. необхі́дне, ного... Словник української мови у 20 томах
  8. необхідний — Необхі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. необхідний — НЕОБХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. — Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього — це, по суті, страх за саму себе (Головко, II, 1957, 587)... Словник української мови в 11 томах