необхідний
НЕОБХІ́ДНИЙ, а, е.
1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний.
– Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього – це, по суті, страх за саму себе (А. Головко).
2. у знач. ім. необхі́дне, ного, с. Те, що обов'язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін.
Тепер підрозділам постачали все необхідне безпосередньо з полку (О. Гончар);
Біля порога стояв візок, і туди вмощувалося все необхідне [для косовиці]: оберемочок сухих дров, відерний казаночок, пшоно в торбинці, цибуля на приправу, сіль, паляниця, загорнута в лопушину (Григорій Тютюнник).
3. філос. Закономірний, невипадковий;
// у знач. ім. необхі́дне, ного, с. Закономірність, що випливає з самої природи речей.
Реалістична комедія будується на поєднанні випадкового і необхідного (із журн.).
Значення в інших словниках
- необхідний — необхідний – потрібний Прикметника необхідний і його похідних – прислівника необхідно та іменника необхідність годі знайти у творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це штучні слова, “ковані”, як казали раніше. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- необхідний — необхі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- необхідний — <�конче> потрібний; ФІЛ. закономірний, невипадковий; ім. НЕОБХІДНІСТЬ, див. ПОТРЕБА; пр. НЕОБХІДНО, потрібно, ТРЕБА. Словник синонімів Караванського
- необхідний — Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба Прикметника необхідний і похідних ... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- необхідний — -а, -е. 1》 Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. 2》 у знач. ім. необхідне, -ного, с. Те, що обов'язково потрібне для забезпечення нормальних умов життя, праці і т. ін. 3》 філос. Закономірний, невипадковий. || у знач. ім. необхідне, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
- необхідний — Конечний, доконечний, неухильний, потрібний, безумовний, обов'язковий Словник чужослів Павло Штепа
- необхідний — ПОТРІ́БНИЙ (ПОТРІ́БЕН) (такий, без якого не можна обійтися, здійснити, виконати щось), НЕОБХІ́ДНИЙ підсил., ДОКОНЕ́ЧНИЙ підсил., НЕОДМІ́ННИЙ підсил., НЕМИНУ́ЧИЙ підсил., ТРІ́БНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- необхідний — Необхі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- необхідний — НЕОБХІ́ДНИЙ, а, е. 1. Без якого неможливо обійтися; конче потрібний. — Він мені такий дорогий і такий необхідний в житті, що страх за нього — це, по суті, страх за саму себе (Головко, II, 1957, 587)... Словник української мови в 11 томах