1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

нескінчений

нескінчений чи нескінченний?

Слова, які є в нашому мовному вжитку, але з різним значенням.

Нескінчений – незакінчений, незавершений. Нескінчена робота.

Нескінченний – той, що триває дуже довго; безконечний. Нескінченні балачки.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескінчений — нескі́нчений прикметник незакінчений Орфографічний словник української мови
  2. нескінчений — НЕСКІНЧЕНИЙ – НЕ СКІНЧЕНИЙ – НЕСКІНЧЕННИЙ – БЕЗКОНЕЧНИЙ Нескінчений, прикм. Не доведений до кінця; незакінчений. Порвалася нескінчена розмова (Леся Українка); Червоним одсвітом пожеж Горить нескінчений малюнок (В. Літературне слововживання
  3. нескінчений — [неиск’інчеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і (незакінчений) Орфоепічний словник української мови
  4. нескінчений — -а, -е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нескінчений — НЕСКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений. І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова... (Леся Українка); Од волзьких хвиль до берегів Дніпра Лежать шляхи нескінченого бою (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
  6. нескінчений — Нескі́нчений, -на, -не; дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нескінчений — НЕСКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений. І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Л. Укр., І, 1951, 124); Од волзьких хвиль до берегів Дніпра Лежать шляхи нескінченого бою (Перв., І, 1958, 393). Словник української мови в 11 томах