німка
Як краще сказати: турчанка чи туркеня?
Від етнонімів грек, німець, турок в українській мові є паралельні утворення для називання жінок: грекиня – гречанка, німкеня – німка, туркеня – турчанка. У засобах масової інформації, наголошує мовознавець Олександр Пономарів, переважають форми на -ка. Однак давнішу традицію мають форми на -еня (-иня): “Пасажирів мало: в 1-му класі ні одного, в 2-му, окрім мене, ще одна молоденька грекиня та двоє росіян” (Леся Українка); “Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню” (Панько Куліш). У словнику за редакцією Бориса Грінченка з утворень на -ка є лише німка як другорядний варіант до німкеня; гречанки й турчанки немає. Виходить, нам теж треба віддавати перевагу питомим українським формам грекиня, німкеня, туркеня.
Значення в інших словниках
- німка — ні́мка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- німка — див. німці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- німка — 1. німкеня 2. це німа жінка Словник чужослів Павло Штепа
- німка — НІ́МКА див. ні́мці. Словник української мови у 20 томах
- німка — Ні́мка, -мки, -мці; ні́мки, -мок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- німка — НІ́МКА див. ні́мці. Словник української мови в 11 томах
- німка — Німка, -ки ж. = німкеня. Словник української мови Грінченка