1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

обголений

Не ідентичні й слова обголений та оголений. Обголений – якого поголили. Обголене обличчя. Оголений – 1. З якого зняли одяг, покриття, зробили голим. Оголені спини. Оголена земля. 2. Залишений без потрібного, без захисту. Оголений фронт. 3. Переносно: розкрита суть когось, чогось. Оголене нутро лицеміра.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обголений — обго́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обголений — див. безволосий Словник синонімів Вусика
  3. обголений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обголити 1), 2). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обголений — ОБГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обголи́ти 1, 2. Зовсім обголені лиця в чоловіків та дідів неприємно вражали очі, неначе лиця акторів або ксьондзів (І. Нечуй-Левицький); Обголені з листя каштани і ясені підносили свої сірі гілляки до сірого неба (І. Словник української мови у 20 томах
  5. обголений — Обго́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обголений — ОБГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обголи́ти 1, 2. Зовсім обголені лиця в чоловіків та дідів неприємно вражали очі, неначе лиця акторів або ксьондзів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах