перешкоджати

1. Чи можна вживати як синоніми дієслова заважати й мішати?

Заважати (недоконаний вид), завадити (доконаний) мають значення “створювати перешкоди в чомусь”. Наприклад: “Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити” (Олександр Довженко), “Сказав би я правду, та що з неї буде? Самому завадить” (Тарас Шевченко).

У розмовному стилі іноді замість заважати використовують мішати. Але така заміна з погляду літературної норми не виправдана, бо це дієслово означає “плутати, змішувати щось із чимось”: “ – Не так-бо було... ви, отче Єремію, мішаєте одне з другим” (Іван Нечуй-Левицький), “Лікарка мішає карти, як шулер перед гарячою грою” (Іван Ле). А також воно передає зміст “повертати круговим рухом рідину чи масу за допомогою чогось”: “Мішати ложкою кашу”.

2. Заважати – перешкоджати

Дієслова недоконаного виду. Виступають у значенні “бути на перешкоді комусь, чомусь, ставати на заваді в чомусь”. Уживаються паралельно. Але дієсловом доконаного виду перешкодити в цьому значенні користуються частіше, ніж завадити. “Сьогодні, коли ніщо не перешкодить, почну писати” (Михайло Коцюбинський), “Данило поспішав, бо могла вдарити відлига і перешкодити походові” (Антон Хижняк).

3. Місити – мішати

Місити – розминати якусь густу в’язку масу, змішуючи її. Місити діжу, місити тісто, місити глину. Від цього дієслова походить іменник місилка, який позначає знаряддя для місіння чогось. Місилка тіста. Переносно: завдавати ударів, бити. “А дрібнота Уже за порогом як кинеться, по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити” (Тарас Шевченко), “Ніколи б не повірив, що він за в’язку сушняку може... катувати людей важкими носаками, місити чобітьми” (Михайло Стельмах).

Мішати виступає в кількох значеннях: 1. повертати круговим рухом якусь рідину чи масу за допомогою чогось (“мішати ложкою манну кашу”); 2. з’єднувати щось в одну масу чи рідину (“мішати масло з сиром”). Має похідне мішалка – пристрій для розмішування чогось. Лабораторна мішалка, механічна мішалка.

В усному мовленні це дієслово іноді використовують ще у двох значеннях: 1. створювати перешкоду в чомусь, ставати на заваді (“не мішай готувати уроки”); 2. плутати, вважаючи щось за інше (“він мішає сон з дійсністю”). Однак таке вживання лексеми мішати в українській літературній мові не виправдане.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перешкоджати — перешкоджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перешкоджати — (заважати) бути (ставати, стояти) на заваді кому, чому; як більмо (більмом) на (в) оці [бути (стояти)]; як (мов) сіль (сіллю) в оці (в очах) бути кому; кісткою [як (мов) кістка] в горлі (поперек горла) [стояти, ставати] кому... Словник фразеологічних синонімів
  3. перешкоджати — Заважати, ставати на заваді <�переметі, перешкоді, шляху>, стояти на дорозі <�поперек дороги>, заступати дорогу <�стежку>, кидати колоди під ноги, перетинати <�обтинати> шлях, не давати ходу, підставляти ногу, бути <... Словник синонімів Караванського
  4. перешкоджати — I барикадувати, барикадуватися, заважати, застувати, задержувати, затримувати, здержувати, перегачувати, перекривати (річку), перемикати, перепиняти, пересікати, перетинати, порушувати, торпедувати Фразеологічні синоніми: більмом стояти... Словник синонімів Вусика
  5. перешкоджати — -аю, -аєш, недок., перешкодити, -джу, -диш, док. Бути перепоною для чого-небудь. || Створювати завади, заважати, забороняти кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перешкоджати — Перешкоджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; перешко́дити, -шко́джу, -шко́диш; не -шко́дь, -шко́дьте кому, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перешкоджати — ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Бути перепоною для чого-небудь. – Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга поза всім іншим перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Словник української мови у 20 томах
  8. перешкоджати — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  9. перешкоджати — ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕШКО́ДИТИ, джу, диш, док. Бути перепоною для чого-небудь. — Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга поза всім іншим перешкоджає ще й устаткування цеху (Шовк. Словник української мови в 11 томах