перила

Значення в інших словниках

1. перила — пери́ла 2 іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
2. перила — I -рил, мн. Те саме, що поручні. II -и, ж. Олійна трав'яниста рослина родини губоцвітих; судза. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перила — див. балюстрада, парапет, рампа Словник чужослів Павло Штепа
4. перила — ПЕРИ́ЛА¹, рил, мн. Те саме, що по́ручні. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Панас Мирний); Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (О. Копиленко). ПЕРИ́ЛА², и... Словник української мови у 20 томах
5. перила — Однорічна трав'яниста рослина родини губоцвітих (ясноткових), олійна і декоративна культура, вирощують переважно в Пд. Азії; з насіння, яке містить до 50% технічної олії (перили), виготовляють оліфу, лаки. Універсальний словник-енциклопедія
6. перила — I. ПЕРИ́ЛА бот., СУ́ДЗА. ПО́РУЧНІ (невисока огорожа по краях містка, балкона, сходів тощо), БИ́ЛЬЦЯ, ПОРУ́ЧЧЯ, ПЕРИ́ЛА рідко, ПОРУЧА́ТА заст., ПОРЕНЧА́ТА заст. Словник синонімів української мови
7. перила — ПЕРИ́ЛА¹, рил, мн. Те саме, що по́ручні. Христя собі зійшла на місток і, схилившись на перила, піджидала, поки Кирило перебувається (Мирний, III, 1954, 71); Біля дверей своєї квартири Кіра спинилась, сперлася на перила і передихнула (Коп. Словник української мови в 11 томах