площа

Чому така неповага до лексеми майдан? На весь Київ лише один майдан – Незалежності...

Справді, не тільки на табличках, де написано назви вулиць, а й у газетах, теле- і радіопередачах рідко коли побачиш чи почуєш давнє слово майдан, хоч постійно використовують його зменшену форму майданчик (не площадка): будівельний, сходовий, спортивний, дитячий, танцювальний тощо. Майже всюди майдан безпідставно заміняють площею. Первісне значення цього слова – рівна ділянка поверхні землі: “І ось, нарешті, вершина... площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням” (Олесь Гончар). Переносно вживається у висловах: виробнича площа, засівна площа, газетна площа, площа трикутника і под. Іменника площа в розумінні частини населеного пункту немає в двох найбільших дожовтневих словниках української мови – Бориса Грінченка (наддніпрянському) та Євгена Желехівського і Софрона Недільського (галицькому). Іншомовне майдан з’явилося в нас спочатку як назва незабудованого місця, де сходяться вулиці. “На майдані коло церкви революція іде” (Павло Тичина), “Майдан на хвилину ожив, залюднився” (Михайло Коцюбинський). Саме так цю лексему фіксують усі українські словники. Згодом вона набула переносних значень: лісова галявина; рівне поле; низовина, оточена лісом або будівлями; острів, укритий рослинністю; озеро в полі тощо.

Отож для називання незабудованої частини населеного пункту слід надавати перевагу іменникові майдан, а слово площа в цьому розумінні використовувати як рідше вживаний синонім.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. площа — пло́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. площа — (землі) ділянка, поверхня; (озера) плесо; (у місті) майдан; (на муштру) пляц; (базарна) ІД. базарище, торг, торжище; (кола) мат. квадратура. Словник синонімів Караванського
  3. площа — [плошча] -шч'і, д. і м. -шч'і Орфоепічний словник української мови
  4. площа — Площа й майдан Не тільки на таблицях, де написано назви вулиць, а й у публіцистиці, часом навіть у художніх творах майже зникло давнє слово майдан, хоч послідовно зберігається зменшена його форма майданчик (дитячий майданчик, будівельний тощо). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. площа — -і, ж. 1》 Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виокремлена з якоюсь метою. || Ділянка водної поверхні. || діал. Рівнина. Виробнича площа — територія виробничих приміщень і споруд підприємства, де виготовляють продукцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. площа — Пло́ща, -щі, -щі, -щею; пло́щі, площ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. площа — ПЛО́ЩА, і, ж. 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою. І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем (О. Словник української мови у 20 томах
  8. площа — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
  9. площа — ПЛО́ЩА, і, ж. 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою. І ось, нарешті, вершина. Словник української мови в 11 томах
  10. площа — Частина просторового середовища населеного пункту, яка повністю або частково обмежена забудовою. Має різні форми в плані (прямокутна, кругла, шестигранна, квадратна із зрізаними кутами, овальна тощо), несе функції громадського центру, слугує вузлом тяжіння і місцем перетину вулиць. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. площа — Пло́ща, -щі ж. = площина. Словник української мови Грінченка