площа

ПЛО́ЩА, і, ж.

1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою.

І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем (Гончар, III, 1959, 107);

Лісівництво займало досить велику площу (Загреб., Шепіт, 1966, 221);

// Ділянка водної поверхні.

Потічок.. розливається тепер в широке плесо, з небом у воді блакитним, зі спокійними площами (Хотк., II, 1966, 49);

Інженери дослідили спад води Сугаклею, його ресурси, площу озера, що його утворить гребля (Ю. Янов., II, 1954, 168);

// діал. Рівнина.

Сніго́ва площа простяглась Навкруг (Фр., X, 1954, 326).

Виробни́ча пло́ща — територія виробничих приміщень і споруд підприємства, де виготовляють продукцію.

У передбаченні нових великих замовлень директор завчасно готував для них виробничі площі (Собко, Біле полум’я, 1952, 215);

Пло́ща посі́ву; Посівна́ пло́ща — ділянка, призначена для посівів сільськогосподарських культур.

— Там, де ріс один колос, треба викохати два. Яким чином? Розширювати площі посіву нема звідки. Значить, знову гній, правильна сівозміна (Кучер, Трудна любов, 1960, 458).

2. Велике незабудоване місце, безпосередньо зв’язане з вулицями; майдан.

Чи не піти до міста? Ще здалеку радо стрічаю рожеві плити міської площі (Коцюб., II, 1955, 411);

Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (Довж., І, 1958, 25);

Базарна площа.

3. Те саме, що житлопло́ща.

— Кубатура яка? — Що кажете? — Ну, площа, площа яка? — Дві кімнати й кухня (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154);

Наймачам жилих приміщень у будинках місцевих Рад та інших державних.. підприємств і організацій надається право обміну площі, яку вони займають (Цив. кодекс УРСР, 1950, 31).

4. мат. Частина площини, обмежена замкнутою ламаною або кривою лінією.

Площа трикутника;

// Розмір чого-небудь, виражений у квадратних одиницях.

Будинки мають кілька вимірів. Але основний один — площа (Коп., Вибр., 1948, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. площа — Чому така неповага до лексеми майдан? На весь Київ лише один майдан – Незалежності... Справді, не тільки на табличках, де написано назви вулиць, а й у газетах, теле- і радіопередачах рідко коли побачиш чи почуєш давнє слово майдан... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. площа — пло́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. площа — (землі) ділянка, поверхня; (озера) плесо; (у місті) майдан; (на муштру) пляц; (базарна) ІД. базарище, торг, торжище; (кола) мат. квадратура. Словник синонімів Караванського
  4. площа — [плошча] -шч'і, д. і м. -шч'і Орфоепічний словник української мови
  5. площа — Площа й майдан Не тільки на таблицях, де написано назви вулиць, а й у публіцистиці, часом навіть у художніх творах майже зникло давнє слово майдан, хоч послідовно зберігається зменшена його форма майданчик (дитячий майданчик, будівельний тощо). «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. площа — -і, ж. 1》 Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виокремлена з якоюсь метою. || Ділянка водної поверхні. || діал. Рівнина. Виробнича площа — територія виробничих приміщень і споруд підприємства, де виготовляють продукцію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. площа — Пло́ща, -щі, -щі, -щею; пло́щі, площ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. площа — ПЛО́ЩА, і, ж. 1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою. І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем (О. Словник української мови у 20 томах
  9. площа — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
  10. площа — Частина просторового середовища населеного пункту, яка повністю або частково обмежена забудовою. Має різні форми в плані (прямокутна, кругла, шестигранна, квадратна із зрізаними кутами, овальна тощо), несе функції громадського центру, слугує вузлом тяжіння і місцем перетину вулиць. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. площа — Пло́ща, -щі ж. = площина. Словник української мови Грінченка