1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

повінь

повінь – повідь

В українській мові існують обидва іменники. А ще є повіддя, паводок, водопілля тощо. Їхні значення синонімічні, проте не всі слова однаково поширені в різних місцевостях. Словники подають як основну форму повінь. Від цієї назви походить повеневий (повеневі бригади), від паводок – паводковий. Від повідь відносний прикметник не утворюється.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повінь — (розлив річок) повідь, розм. паводок, розлив. Словник синонімів Полюги
  2. повінь — по́вінь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. повінь — Повідь, повіддя, водопілля, с. потоп; (чого) море, сила, тьма-тьменна. Словник синонімів Караванського
  4. повінь — див. вода Словник синонімів Вусика
  5. повінь — [пов'ін'] -веин'і, ор. -в'ін':у Орфоепічний словник української мови
  6. повінь — -вені, ж. 1》 Розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду або внаслідок тривалих дощів чи великих злив. || Значне підвищення рівня води в річці, озері або морі. 2》 перен. Велика кількість, надмір чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. повінь — По́вінь, -вені, -вені, -вінню; по́вені, -веней Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. повінь — ПО́ВІНЬ, вені, ж. 1. Розлиття річки при весняному розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив. А у річці жовтим валом Повінь котить води: Видно, в горах тучі впали – Не дай боже шкоди! (І. Словник української мови у 20 томах
  9. повінь — НА́ДМІР чого (вищий ступінь вияву, розвитку чого-небудь — перев. почуттів, фізичних та духовних сил і т. ін.), НАДЛИ́ШОК, ЗАЙВИНА́, ПОВНОТА́, ПО́ВІНЬ поет., ПОВНОВО́ДДЯ поет., НА́ТОВП розм., ПО́ВНЯ рідше, ПО́ВНЯВА рідше. Словник синонімів української мови
  10. повінь — ПО́ВІНЬ, вені, ж. 1. Розлиття річки при весняному розтаванні снігу, льоду або від тривалих дощів чи великих злив. А у річці жовтим валом Повінь котить води: Видно, в горах тучі впали — Не дай боже шкоди! (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. повінь — По́вінь, -вені ж. Разливъ. Шух. І. 180. Словник української мови Грінченка