1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

пожежник

пожежник і пожежний

У словнику української мови читаємо: пожежник – працівник пожежної команди; пожежний – призначений для гасіння пожежі (пожежні бочки, пожежна вежа). А той, хто постраждав від пожежі, – погорілець. Відповідно слід і вживати ці слова.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожежник — поже́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пожежник — ПОЖЕЖНИК – ПОЖЕЖНИЙ Пожежник, -а, ім. Працівник пожежної охорони. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В.Кучер). Пожежний. Прикм. від пожежа. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  3. пожежник — -а, ч. Працівник пожежної команди; вогнеборець, пожарник, пожарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожежник — ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  5. пожежник — ПОЖЕ́ЖНИК (член пожежної команди), ПОЖЕ́ЖНИЙ у знач. ім., ПОЖА́РНИК рідше, ПОЖА́РНИЙ рідше. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В. Кучер); — Вся Асканія прокинулась від того гуркоту. Словник синонімів української мови
  6. пожежник — ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Янов., V, 1959, 169). Словник української мови в 11 томах