1. Літературне слововживання

пожежник

ПОЖЕЖНИК – ПОЖЕЖНИЙ

Пожежник, -а, ім. Працівник пожежної охорони. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В.Кучер).

Пожежний. Прикм. від пожежа. Вж. зі сл.: гак, дзвін, кран, спорт, команда, машина, небезпека, справа, техніка, депо; в пожежному порядку. У значенні іменника невживане.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожежник — пожежник і пожежний У словнику української мови читаємо: пожежник – працівник пожежної команди; пожежний – призначений для гасіння пожежі (пожежні бочки, пожежна вежа). А той, хто постраждав від пожежі, – погорілець. Відповідно слід і вживати ці слова. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. пожежник — поже́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пожежник — -а, ч. Працівник пожежної команди; вогнеборець, пожарник, пожарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожежник — ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  5. пожежник — ПОЖЕ́ЖНИК (член пожежної команди), ПОЖЕ́ЖНИЙ у знач. ім., ПОЖА́РНИК рідше, ПОЖА́РНИЙ рідше. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В. Кучер); — Вся Асканія прокинулась від того гуркоту. Словник синонімів української мови
  6. пожежник — ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Янов., V, 1959, 169). Словник української мови в 11 томах