1. Літературне слововживання

подружжя

1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. Це було подружжя, яке до самої старості зберегло в цілості велику любов, що колись об’єднала їх (О.Гуреїв); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О.Гончар). 2. Шлюбне життя; шлюб. Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей (Н.Кобринська); [Руфін:] Відкрий їм правду про подружжя наше (Леся Українка). 3. Один з членів шлюбної пари. – Поздоровляю вас! Ви, кажуть, вже оце оженились, привезли своє молоде подружжя в Київ (І.Нечуй-Левицький); – Милий мій, моє подружжя дороге! – одповідає Олеся, – що нам Бог дасть, те й буде! (Марко Вовчок).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подружжя — (чоловік і жінка) пара, (одне із них) чоловік, дружина. Словник синонімів Полюги
  2. подружжя — подру́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. подружжя — Шлюбна пара, чоловік та жінка, г. панство; ФР. шлюб, шлюбне життя; (член шлюбної пари) дружина. Словник синонімів Караванського
  4. Подружжя — див. Таїнство Подружжя Словник церковно-обрядової термінології
  5. подружжя — див. дружина Словник синонімів Вусика
  6. подружжя — [поудруж':а] -ж':а, р. мн. -ж':іў Орфоепічний словник української мови
  7. подружжя — -я, с. 1》 Шлюбна пара; чоловік і дружина. 2》 Шлюбне життя, шлюб. 3》 Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. подружжя — ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с. 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Леся Українка); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О. Словник української мови у 20 томах
  9. подружжя — ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм. Словник синонімів української мови
  10. подружжя — Подру́жжя, -жжя, -жжю, -жжям; -дру́жжя, -дру́ж і -дру́жжів, подру́жжям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. подружжя — ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с. 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах