подружжя
ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с.
1. Шлюбна пара; чоловік і дружина.
[Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Л. Укр., III, 1952, 152);
Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (Гончар, Тронка, 1963, 301);
*Образно. Подружжя гусей підійшло до колодязя (Вишня, І, 1956, 346).
2. Шлюбне життя, шлюб.
Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей (Кобр., Вибр., 1954, 110);
Подружжя виявилося напрочуд вдалим (Собко, Біле полум’я, 1952, 25).
3. Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини.
Дядько Тимоха хоч п’ятий десяток год жив, а подружжя собі не знайшов (Гр., І, 1963, 285);
— Тут.. нічого нашого не зосталося. — Нічого? А могила твого батька? Хай і мене коло нього поховають, — мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (Стельмах, І, 1962, 4).
Значення в інших словниках
- подружжя — (чоловік і жінка) пара, (одне із них) чоловік, дружина. Словник синонімів Полюги
- подружжя — подру́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- подружжя — 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. Це було подружжя, яке до самої старості зберегло в цілості велику любов, що колись об’єднала їх (О.Гуреїв); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О.Гончар). 2. Шлюбне життя; шлюб. Літературне слововживання
- подружжя — Шлюбна пара, чоловік та жінка, г. панство; ФР. шлюб, шлюбне життя; (член шлюбної пари) дружина. Словник синонімів Караванського
- Подружжя — див. Таїнство Подружжя Словник церковно-обрядової термінології
- подружжя — див. дружина Словник синонімів Вусика
- подружжя — [поудруж':а] -ж':а, р. мн. -ж':іў Орфоепічний словник української мови
- подружжя — -я, с. 1》 Шлюбна пара; чоловік і дружина. 2》 Шлюбне життя, шлюб. 3》 Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подружжя — ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с. 1. Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Леся Українка); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О. Словник української мови у 20 томах
- подружжя — ДРУЖИ́НА (одружена жінка стосовно свого чоловіка), ЖІ́НКА, ХАЗЯ́ЙКА розм., БА́БА розм., ПОЛОВИ́НА жарт., ПА́НІ розм., БЛАГОВІ́РНА заст., жарт., ЖОНА́ заст., розм.; ПА́РА, ПОДРУ́ЖЖЯ (як один із членів шлюбної пари); СТАРА́ розм. Словник синонімів української мови
- подружжя — Подру́жжя, -жжя, -жжю, -жжям; -дру́жжя, -дру́ж і -дру́жжів, подру́жжям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)