подружжячко
ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с. Пестл. до подру́жжя.
— Як веселого норову, то весело із ним і жити буде… Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Вовчок, І, 1955, 201);
Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подружжячко — подру́жжячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- подружжячко — -а, с. Пестл. до подружжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подружжячко — ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с. Пестл. до подру́жжя. – Як веселого норову, то весело із ним і жити буде... Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Марко Вовчок); Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- подружжячко — Подружжя, -жя с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Словник української мови Грінченка