подружжячко

ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с.

Пестл. до подру́жжя.

– Як веселого норову, то весело із ним і жити буде... Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Марко Вовчок);

Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подружжячко — подру́жжячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подружжячко — -а, с. Пестл. до подружжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подружжячко — ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с. Пестл. до подру́жжя. — Як веселого норову, то весело із ним і жити буде… Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Вовчок, І, 1955, 201); Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. подружжячко — Подружжя, -жя с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. Словник української мови Грінченка