1. Словник української мови Грінченка

подружжячко

Подружжя, -жя

с.

1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. Стор. МП. 63.

2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Мет. 345. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Стор. ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. н. п. (Г. Барв. 417).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подружжячко — подру́жжячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. подружжячко — -а, с. Пестл. до подружжя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подружжячко — ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с. Пестл. до подру́жжя. – Як веселого норову, то весело із ним і жити буде... Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Марко Вовчок); Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. подружжячко — ПОДРУ́ЖЖЯЧКО, а, с. Пестл. до подру́жжя. — Як веселого норову, то весело із ним і жити буде… Сам не сумуватиме і подружжячку смуткувати не дасть (Вовчок, І, 1955, 201); Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах