1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

поклик

виклик – заклик – поклик

Збігаються у значенні “прохання, вимога прийти, з’явитися кудись”, але виклик має відтінок переважно офіційний. Виклик до прокуратури.

Заклик і поклик передають також зміст “те, що кличе до чогось”. Заклик (поклик) сурми. Мужній заклик (поклик).

Тільки заклик – політичне гасло.

Тільки поклик – 1. Переносно: притягальна сила чого-небудь; відповідність своїм переконанням, покликанню. Поклик сумління, поклик долі. 2. Викрикнута фраза; вигук. Розпачливий поклик.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклик — по́клик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поклик — Виклик, заклик, р. клик; ПОЕТ. відозва, гасло, с. наказ, команда; ФР. звук, крик, вигук; (до чого) покликання, потяг, нахил. Словник синонімів Караванського
  3. поклик — -у, ч. 1》 Прохання, запрошення або вимога прийти, з'явитися куди-небудь і т. ін. || перен. Притягальна сила чого-небудь. За покликом душі. 2》 Прохання або вимога діяти певним чином, взяти участь у чому-небудь. || Заклик, відозва, гасло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поклик — ПО́КЛИК, у, ч. 1. Прохання, запрошення або вимога прийти, з'явитися куди-небудь і т. ін. Це наче з-під землі донісся до неї глухий Ониськів поклик: – Явдохо! Явдохо!... Словник української мови у 20 томах
  5. поклик — за по́кликом се́рця. Відповідно до своїх прагнень, бажань, почуттів і т. ін. Серед робітників (80-х років XX ст.) народився чудовий рух — наставництво. Кадрові виробничники з власної волі, за покликом серця навчають молодь працелюбності, майстерності (З газети). Фразеологічний словник української мови
  6. поклик — ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків.. Словник синонімів української мови
  7. поклик — ПО́КЛИК, у, ч. 1. Прохання, запрошення або вимога прийти, з’явитися куди-небудь і т. ін. Це наче з-під землі донісся до неї глухий Ониськів поклик: — Явдохо! Явдохо!... Словник української мови в 11 томах
  8. поклик — По́клик, -ку м. Зовъ, кличъ; воззваніе. К. ХП. 14. Мертве нехотя устає на чарівницький поклик з домовини. К. ЧР. 217. Словник української мови Грінченка