1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

помітити

відзначати – зазначати – відмічати

Мають спільне значення “виділяти позначкою; звертати увагу на щось; наголошувати, виділяти, підкреслювати”. Належать до книжних стилістичних засобів вираження. Перші два дієслова активно використовують в офіційних документах, у звітах, доповідях і т. ін. Слід відзначити (зазначити). Відзначати (зазначати) на полях щоденника. Трапляється в канцелярських паперах і слово відмічати. Але вживання його є помилковим, оскільки це груба калька з російської.

Та й лексему відзначати в усному мовленні, в художній літературі варто замінювати синонімами помітити, побачити. Ось дві фрази: “Петро відзначив, що батько стривожений”, “Ми відзначили, що відра неповні”. А хіба не ліпше сказати: “Петро помітив, що батько стривожений”, “Ми побачили, що відра неповні”.

Однак тільки відзначати – 1. Виділяти когось чи щось похвалою, нагородою. Відзначати переможців, відзначати цінним подарунком. 2. Святкувати. Відзначати ювілей, іншу врочисту подію.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помітити — помі́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помітити — див. помічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помітити — ПОМІ́ТИТИ див. поміча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. помітити — поба́чити (помі́тити, постерегти́ і т. ін.) лопа́тки́ в горо́сі. Зазнати прикрощів, виявити, відчути щось неприємне, прикре, звичайно приховуване. Ага, побачила лопатки в горосі (Укр.. присл..); Слава рознеслася по всьому повіту .. Фразеологічний словник української мови
  5. помітити — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. помітити — ПОМІ́ТИТИ див. поміча́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. помітити — Помітити см. помічати. Словник української мови Грінченка